Український фольклор

Зразок оформлення

Nachtigal2006 — Fri, 28 Jun 2013 23:32:42 GMT

Додаток 2

Зразок оформлення титульної сторінки

Національний університет "Острозька академія”

Документація по проходженню

фольклорної практики

Студентки 1 курсу

гуманітарного факультету

групи У-11 спеціальності

"українська мова та література”

Петренко Ірини Іванівни

Керівник: викл. Криловець Р.А.

Острог, 2013

Додаток 1

Зразок оформлення титульної сторінки щоденника практики

Щоденник

проходження фольклорної практики

студентки 1 курсу НаУОА групи У-11

спеціальності "українська мова та література”

Сидоренко Ірини Петрівни

Зразок оформлення робочої сторінки щоденника

1 липня (п”ятниця)

Перший день практики я проводжу в селі Смолява Горохівського району Волинської області. Сьогодні моїми співрозмовниками, а точніше – інформаторами стали дві бабусі: Лобань В.Г. 1923 р.н. та Юзькова З.І. 1944 р.н.

Віра Григорівна - одна з найстаріших жінок у селі. Без неї не обходяться жодне весілля чи хрестини. Маючи лише початкову освіту, вона знає багато пісень, забавлянок, прислів”їв, приказок. Саме від неї і записала я чимало зразків фольклорних матеріалів. ...

Додаток 3

Зразок оформлення робочої сторінки папки

Веснянки

Ой виходьте, дівчата,

Та в сей вечір на вулицю

Весну-красну стрічати,

Весну-красну вітати.

Будемо весну стрічати

Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо-

Хороводом підемо.

(Записано від Лобань В.Г., 1923 р. н., початкова освіта, у с. Смолява Горохівського р-ну Волинської обл. 2007 р. )

Після проходження практики студент пише звіт довільного зразка (у якому вказує, на якій території збирався фольклор, скільки екземплярів фольклорних матеріалів зібрав, із якими проблемами зіткнувся, що корисного дала практика, подає свої пропозиції щодо покращення її проведення), і здає разом з іншою документацією керівнику практики.

Скільки і чого потрібно зібрати?

Nachtigal2006 — Fri, 28 Jun 2013 23:25:50 GMT

Орієнтовна послідовність запису творів:

1. Календарно-обрядові пісні (по 3-4 зразки кожного виду):
а) величальні (колядки, щедрівки, посипалки);
б) веснянки;
в) русальні;
г) купальські;
д) жнивні (зажинкові, власне жнивні, обжинкові).
2. Родинно-обрядові пісні (по 3-4 зразки кожного виду) :
а) весільні;
б) голосіння.
3. Замовляння (3-4).
4. Ліричні пісні (по 3-4 зразки кожного виду) :
а) соціально-побутові (козацькі, чумацькі, солдатські, повстанські, бурлацько-наймитські, заробітчанські);
б) родинно-побутові пісні (про кохання, про жіночу долю, гумористичні та сатиричні).
5. Думи та історичні пісні (1-2).
6. Казки (3-4):
а) про тварин;
б) чарівні;
в) соціально-побутові.
7. Легенди та перекази (2-3).
8. Анекдоти (4-5).
9. Коломийки та частівки (4-5).
10. Малі фольклорні жанри (по 3-4 зразки кожного виду) :
а) загадки;
б) прислів’я та приказки;
в) скоромовки;
г) забавлянки;
д) лічилки;

е) колискові;

є) казочки-небилиці та безконечні казочки.

Як записувати фольклор

Nachtigal2006 — Fri, 28 Jun 2013 23:06:35 GMT

Опрацювання матеріалу
Зібрані під час практики тексти переписуються в загальний зошит – щоденник.

Інформатори. Дуже важливо, щоб це були постійні мешканці населеного пункту. Бажано мати відеозаписи інформаторів, що може полегшити сприймання фольклорного твору.

Фольклорний матеріал, зібраний під час практики, варто згрупувати за жанрами.

Чистовий варіант щоденника разом із записами здається в архів кафедри.

Практика проводиться за місцем проживання студентів на основі завдань, які вони отримали. При необхідності студент-практикант може отримати консультацію у керівника практики.

Документація по практиці

1 Студент-практикант повинен вести щоденник, у якому стисло описувати об”єм виконаної за кожен день роботи (зразок оформлення титульної та робочої сторінок див. у додатку 1).

2. Зібраний матеріал оформляється відповідно до певних вимог у папку і після закінчення практики здається на кафедру для перевірки (зразок оформлення титульної та робочої сторінок папки див. у додатку 2 та 3).

3.Після проходження практики студент пише звіт довільного зразка (у якому вказує, на якій території збирався фольклор, скільки екземплярів фольклорних матеріалів зібрав, із якими проблемами зіткнувся, що корисного дала практика, подає свої пропозиції щодо покращення її проведення), і здає разом з іншою документацією керівнику практики.

Звіт студента про практику

Залік по практиці проводиться на підсумковій конференції після оцінки зібраної та оформленої документації, її детального аналізу.

Відеозапис
Здійснюючи запис мови інформатора, важливо створити природню обстановку, щоб техніка не заважала виконавцеві. Краще, якщо запис здійснюється удвох: один працює з технікою, інший - проводить бесіду-опитування (можна чергувати ці обов'язки). На початку роботи необхідно записати дані про виконавця (прізвище, ім'я, по батькові, рік і місце народження виконавця ), назву твору, побутову ситуацію, коли виконується цей твір. Паралельно цифровому запису слід вести запис "під олівець", зазначивши число і місце запису, номер пісні (чи іншого фольклорного жанру) і її назву, відомості про виконавця. Розшифрування тексту необхідно здійснювати в той же день, подаючи текст, перевірений за цифровими і "ручними" записами.

Відеозапис слід проводити таким чином, щоб виконавці не зазнавали певних незручностей, пов'язаних із зйомкою. Запис доцільно здійснювати і в момент проведення бесіди, і в момент виконання творів. Якщо записуються танці, то обов'язково варто подавати фігуру танцівника повністю або крупним планом танцювальні рухи. Доцільною буде також зйомка панорами населеного пункту, де відбувався запис події.

Упорядкування фольклорних матеріалів
Тексти з усіма даними і коментарями відразу записують на окремих аркушах. Потім їх збирають за жанровою приналежністю в одну папку, нумерують і реєструють.

Загальна інформація про фольклорну практику

Nachtigal2006 — Fri, 28 Jun 2013 22:44:03 GMT

Зміст і організація фольклорної практики

Фольклорна практика покликана розширювати уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, динаміку розвитку мистецтва родинного слова, формувати вміння доцільно користуватися фольклорним мовленням, розуміти його естетичне забарвлення, психологічний ефект і на цій основі виробляти мовне чуття, мовний смак, що вкрай необхідне для розвитку інтелекту, творчих здібностей, свободи мислення.

Головною метою фольклорної практики є комплексне обстеження сучасного стану розвитку фольклору обраного району. Студенти здійснюють записи уснопоетичних творів, мелодій, набуваючи при цьому навичок фольклористичної праці. Звертається увага на структуру фольклорного матеріалу різних вікових і професійних груп населення, місце в ньому традиційних фольклорних жанрів і пісенних та оповідних новотворів, з’ясовуються вияви міжнаціональних мистецьких зв’язків, впливу на фольклор літератури, професійного музичного мистецтва.

Таким чином, учасники практики виконують важливе наукове завдання: накопичують матеріал для дослідження процесів, що визначають еволюцію сучасного українського фольклору. Записи творів можуть бути згодом підготовлені до публікації, стати основою для написання наукової роботи.
Під час практики відбувається актуалізація знань, набутих при вивченні курсу "Усна народна творчість”, розширюється уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, про динаміку розвитку мистецтва слова. Щоденне спілкування з різними категоріями населення допомагає виховному розвитку майбутніх педагогів.

Під час навчально-наукових експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей, набувається дослідницький досвід, необхідний для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності. Навчальні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента-філолога нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Успішне проведення практики залежить від її організації, методики збирання і оформлення фольклорного матеріалу. Студенти-практиканти повинні знати:

- хто збирав або збирає нині в обраній ними місцевості фольклорний матеріал;
- чи є в даній місцевості музеї фольклорної творчості;
- чи відбуваються обрядові свята, конкурси збирачів фольклору;
- чи існують масові форми пропаганди фольклорного мистецтва (фольклорно-етнографічні концерти, огляди-конкурси фольклорних колективів, окремих виконавців, районні і міжрайонні фольклорні свята, фестивалі народної пісні і танцю);
- чи є в даній місцевості учасники районних, обласних, республіканських конкурсів фольклорних колективів;
Записуючи фольклорний твір, студенти-філологи повинні зосередити увагу на словесному тексті. При цьому обов"язково використовувати технічні засоби (магнітофон, фотоапарат, відеокамеру).

Збирання матеріалу

У перший день практикант відвідує сільраду конкретного населеного пункту, знайомиться із сучасними чи колишніми учасниками художньої самодіяльності. Слід також з’ясувати прізвища, імена, по батькові знавців фольклорних творів різних жанрів, розпитати жителів про односельців, які вміють і люблять співати, знають багато загадок, приказок і прислів’їв, часто використовують їх у мові, вважаються майстрами цікавої оповіді.

Обов’язковою вимогою до збирача є повага до співрозмовника, особливо людини похилого віку, чуйність, ввічливість. У багатьох випадках необхідно виявляти витримку, терпляче вислухати розповідь про речі, які вас не цікавлять, щоб потім перевести розмову в потрібне русло. Носіями фольклору є переважно люди похилого віку, отже, потрібно зважити на фізичну перевтому цих людей при бесіді.

Звичайно, не варто одразу розпочинати розмову з питань про фольклор, прохання заспівати, розповісти казку. Спочатку доцільна розмова на нейтральну тему, а вже потім поступово переходити до питань побутування фольклору в селі (місті).

У цій справі дуже багато залежить від уміння збирача фольклору правильно організувати працю. Вирушаючи на зустріч з виконавцем, варто детально поміркувати, яким чином побудувати бесіду, з яких питань почати, як перейти до записування.

Трапляється, що один і той же твір можна почути від різних виконавців. Бажано кожного разу записувати його, щоб потім зіставити варіанти. Якщо відмінностей між текстами не буде або вони незначні, твір записується лише один раз. Якщо будуть відмінності, твір записується двічі або кілька разів повністю і щоразу додається примітка: „порівняйте з № ....”.

Запис фольклорних творів радимо здійснювати у природніх умовах: вдома, на вулиці, під час перепочинку в полі. Виконавець таким чином почуває себе впевненіше, легше пригадує напівзабуті твори.

При розмові допоможе присутність слухачів з числа місцевих жителів, родичів виконавця, котрі сприятимуть заохоченню інформатора до виконання пісні чи прозового твору.

Варто записувати, коли, в яких умовах, чому виконувався саме такий твір, чи існували щодо твору обмеження. Якщо мова йде, наприклад, про весільну пісню, то слід дізнатися, коли саме вона співалася, кому призначалася, чи виконується вона тепер.

З’ясуйте також, які зміни і чому відбулися у ставленні до творів різних жанрів за життя одного покоління: кому розповідали казки раніше, а кому – тепер.
Слід також звертати увагу на ігрові моменти, що супроводжують виконання творів. Важливими є етнографічні спостереження, що допомагають детальніше розкрити зміст того чи того жанру усної народної творчості.

Запис мусить передавати всі особливості мови виконавця. Діалектизми, русизми, жаргонізми, просторічні слова НЕ МОЖНА замінювати на літературні слова. Якщо ж значення слова незрозуміле, варто попрохати виконавця витлумачити його і включити це пояснення до приміток. Будьте уважними до архаїзмів, наявність яких свідчить про те, що текст набув сучасної форми кілька століть тому. Обов’язково зверніться до виконавця за поясненням змісту цих слів.

Кожен твір доцільно записувати повністю, включаючи повтори, вигуки, вставні слова і речення, зауваження виконавця, забороняється записувати текст з пам’яті. При записах доречно скористатись магнітофоном, хоча це не виключає потреби в записі текстів на папері.
Після кожної зустрічі з інформатором слід уважно перечитувати свої записи, переписувати їх.

Що таке фольклор?

Nachtigal2006 — Fri, 28 Jun 2013 22:33:09 GMT

Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або традиці́йна наро́дна тво́рчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Фольклор — сума створених народом та існуючі в народних масах культури на основі словесності (перекази, пісні, казки, епос), музика (пісні, інструментальні наспіви і п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець.

Народна творчість, що зародилася в далекій давнині, — історична основа усієї світової художньої культури, джерело національних художніх традицій, виразник народної самосвідомості.

Як і будь-який інший результат творчої діяльності фольклор є об'єктом права інтелектуальної власності. Однак на відміну від традиційних творів, які охороняються авторським правом з метою виключення їх незаконного використання, фольклор має особливу систему захисту, суть якої полягає у виключенні незаконного привласнення фольклорних творів або обмеження доступу до них якоюсь конкретною особою із використанням механізмів захисту інтелектуальної власності. З юридичної точки зору фольклор як об'єкт інтелектуальної власності охоплюється ширшим поняттям традиційні знання. Фольклор не є об'єктом авторського права.